По моєму, гірше за тестування може бути лише підміна води 😂 Терпіти не можу що одне що інше. Але нічого не вдієш, інколи треба 🙂
Від підмін я плюс-мінус відмовився, а от від тестів поки що не виходить. Слава роботам, це хоча б не треба робити дуже часто 🥳 Тим не менше, роки тестування не пройшли даремно і я можу поділитись деякими рекомендаціями.
Тестування води в морському акваріумі для лінивих
Тести на рівень кисню, амонію, нітрітів та розчиненої органіки в БІЛЬШОСТІ випадків – гроші на вітер. В рифі, контролювати ці параметри немає потреби. При купівлі комплектів Seachem MultiTest, JBL ProAquaTest Lab та аналогічних, половина з них буде використана один-два рази.
Визначити перекос параметрів використанням ICP-тесту виходить дорожче, ніж превентивно виправити такий потенційний перкос підмінами.
Тестувати воду на калій, йод та силікатів без ЧІТКОГО розуміння потреби – не треба.
Карбонатку, кальцій, нітрати та фосфати можна контролювати двічі на місяць. За дві неділі, значення не встигнуть відхилитись від норми занааадто сильно (якщо нічого радикально не мінялось, наприклад світло).
Солоність, калій та магній можна перевіряти раз на місяць.
Брак нітратів та фосфатів створює значно більші проблеми, ніж їх надлишок. 4ppm фосфатів та 20ppm нітратів – це НЕ страшно. Нульові ж значення призводять до погіршення стану коралів, дінофлягелятів та інших проблем.
TDS осмосної води не обов’язково має бути 0ppm. Значення в районі 5-10ppm – цілком прийнятні в більшості випадків. Якщо у вас з крану тече не чистий яд, нічого страшного не станеться.
Точне значення вмісту нітратів та фосфатів в акваріумній воді не має вирішального значення. Колір тесту має бути… присутнім, але не дуже контрастним, от і все. Намагатись зрозуміти, там 5ppm чи 15pmm нітратів не обов’язково – обидва значення вам чудово підходять.
Якщо у вас є час лише на ОДИН тест – перевірте kH.
Контроль pH в рифі рідко має практичне значення, він ніколи не вийде за межі прийнятного діапазону першим.
Якщо вже хочеться контролювати pH – то не капельним тестом, а pH-метром. Навіть таким дешевим як ось цей.
Калібруйте рефрактометр перед КОЖНИМ використанням, тут лінуватись не можна. І не осмосом, а калібрувальною рідиною. У неї, доречі, теж є термін придатності.
Вирішальне значення мають не конкретні цифри, а стабільність їх значень. Деякі кроки тестування можна виконувати навіть в міру неправильно, якщо ЗАВЖДИ робити це однаково.
Історичні (попередні) значення тестів рідко мають практичну цінність, записувати їх не обов’язково. Яким би не було значення kH місяць тому, це НІЯК не впливає на трактування поточного значення параметрів. Ну, за виключенням випадків коли ви щось суттєво змінити (світло) і хочете відкалібрувати подачу мінералів відповідно.
При проведенні тестів, не варто переживати за долі мілілітрів при внесені реагентів. 0.02мл майже будь чого погоди не зроблять. Ідеальних тестів не існує, не треба очікувати АБСОЛЮТНО однакових значень при повторному зчитуванні.
Лайфхаки для тестування морської води з комфортом
Щоб позбутись повітряної бульбашки в шприці, достатньо набрати в нього воду і потім різко спорожнити, не виймаючи з води. Поршень витисне з шрица і повітря і воду, а нова повітряна бульбашка вже не утвориться.
Коробки SmartBox з Епіцентру – ідеальні для довгострокового збереження реагентів. Компактні, зручні, без зайвих “вушок”, надійно закриваються. І не розвалюються від вологи, як оригінальні картонки.
Якщо інструкція в коробку не влазить – її можна сфотографувати. І викинути 🙂 Мова звісно про інструкцію, а не порівняльну шкалу (фото не передасть кольори).
Викидаючи заводську коробку, відірвіть від неї бейджик з датою “вжити до” і покладіть у SmartBox з тестом. Реагенти МАЮТЬ термін придатності.
Щоб маркування на шприцах не стералось від регулярного використання, заклейте його прозорим скотчем. Найважливіші зони – по краям (мітки 1мл та <0.5), саме на них ви будете дивитись найчастіше.